w stronę obywateli Ukrainy, których życie odmieniły 24 lutego 2022 roku nocne naloty.
Jeszcze dzień wcześniej, nikomu przy zdrowych zmysłach nie przychodziło do głowy, że ostatnie porykiwania rosyjskiego przywódcy zamienią się w bezwzględny rozkaz do ataku na wolny, niepodległy kraj i agresji, która już pierwszego dnia zebrała swoje krwawe żniwo. Odebrała ludzkie życie, pustoszyła i niszczyła miasta, zmusiła do ucieczki tłumy wystraszonych i przerażonych ludzi pełnych obaw o życie swoje i swoich bliskich.
Ciągle niedowierzając, że mogło dojść do tak strasznej zbrodni, że ten niewyobrażalny dramat naprawdę rozgrywa się niemal kilkadziesiąt kilometrów od naszej wspólnej granicy, pozostajemy pełni nadziei, że jednak w porę przyjdzie opamiętanie tych, którym zabrakło empatii i ludzkich uczuć, kiedy stanęli na drodze do zrealizowania swoich chorych planów o wielkim imperium zapominając, że dobrem najwyższym jest człowiek i jego życie.
Jesteśmy artystami, więc wspierać możemy Was tylko słowem, a dzisiaj cytując Basila Kinga:
„Bądź odważny
a potężne siły przyjdą Ci z pomocą”
Шановні громадяни України!
У двадцять першому столітті, у цивілізованому світі, який досі пам’ятає драматичні та трагічні переживання Другої світової війни та її наслідки, які в багатьох сферах відчуваються до сьогодні, не повинно бути підстав писати цей лист, у якому висловлюємо наше велике співчуття та незгоду на те шо відбувається, лист, наповнений словами підтримки та підбадьорення, адресований громадянам України, життя яких змінили нічні рейди 24 лютого 2022 року.
Напередодні ніхто при здоровому розумі не подумає, що останні крики російського лідера обернуться нещадним наказом атакувати вільну, незалежну країну та агресією, яка взяла криваві наслідки в перший же день. Вона забирала людські життя, спустошувала і руйнувала міста, змушувала тікати натовпи наляканих і наляканих людей, сповнених страху за своє життя та своїх близьких.
Досі не вірячи в те, що такий страшний злочин міг статися, що ця неймовірна драма справді відбувається майже за кілька десятків кілометрів від нашого спільного кордону, ми все ще сповнені надії, що прийде час одужання тих, кому не вистачало співчуття та людських почуттів, коли вони настояли на спосіб реалізувати свої хворобливі плани щодо великої імперії, забуваючи, що найвище благо – це людина і її життя.
Ми художники, тому можемо підтримати вас лише одним словом і сьогодні цитуючи Василя Кінга:
„Бути хоробрим і могутні сили прийдуть тобі на допомогу»
